Європейський Суд з прав людини — це міжнародний судовий орган, який знаходиться в місті Страсбург (Франція) i може розглядати тільки заяви від осіб, організацій та підпри ємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалися забезпечувати певні фундаментальні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах №№ 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї.
Суд застосовує Європейську Конвенцію з прав людини. Він покликаний перевіряти дотримання державами прав та гарантій їх забезпечення, передбачених Конвенцією. Дане завдання Суд виконує, розглядаючи скарги (відомі як «заяви»), подані громадянами або, в деяких випадках — державами. Якщо Суд приходить до висновку, що одне чи декілька з цих прав та гарантій їх забезпечення було порушено державою-членом Ради Європи, Суд виносить рішення по суті. Рішення Суду є обов’язковим для держав, яких воно стосується; вони зобов’язані діяти у відповідності з такими рішеннями.
Вам не обов’язково бути громадянином однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Порушення прав, на яке ви скаржитеся, повинно бути вчиненим однією з таких держав в межах її «юрисдикції», що, зазвичай, означає в межах її території. Скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу). Суд не може розглядати заяви проти приватних осіб або приватних організацій, таких як господарські товариства. Ви можете скаржитися лише на ті порушення прав, які були допущені безпосередньо та особисто щодо Вас. Ви не можете оскаржувати загалом закон чи заходи, наприклад, якщо ви вважаєте, що вони були несправедливими. Ви не можете скаржитися від імені інших осіб, (за винятком тих випадків, коли ці особи чітко визначені та Ви є їхнім офіційним представником). Ви не можете скаржитися на порушення інших юридичних актів, крім Європейської конвенції з прав людини, зокрема таких як Загальна декларація прав людини ООН чи Хартія основних прав ЄС.
Ви мали використати всі засоби правового захисту в державі, якої стосується заява, які могли б виправити ситуацію, про яку Ви скаржитеся (часто такими засобами правового захисту є звернення до відповідного суду з подальшим апеляційним оскарженням або навіть оскарженням до вищого суду, такого як Верховний Суд або Конституційний Суд, якщо такі процедури оскарження існують). Самого лише використання цих засобів захисту недостатньо. Необхідно, щоб при їх використанні, Ви дійсно виклали Ваші скарги (тобто виклали суть порушень Конвенції, про які Ви заявляєте). Ви маєте лише чотири місяці від дати прийняття остаточного рішення на національному рівні (зазвичай, це рішення найвищої судової інстанції), впродовж яких Ви можете подати заяву до Європейського Суду. Формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду до або в останній день чотиримісячного строку. Перевірте, чи містить він всю необхідну інформацію та документи.
Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому Вам необхідно перевірити, чи відповідають Ваші скарги критеріям прийнятності. Щоб отримати додаткову інформацію щодо цих критеріїв, Ви можете звернутися до юриста.
Розгляд заяв – безкоштовний. Ви не повинні оплачувати інші витрати, крім Ваших особистих, що пов’язані зі справою (такі як послуги юриста, витрати на збір інформації та на листування). Суд не надає допомоги в оплаті послуг юриста для підготовки подання заяви. Хоча на початкових етапах розгляду заявнику не обов’язково бути представленим юристом, Вам буде потрібен юрист, коли заяву буде доведено до відома уряду.
Якщо Суд встановить, що мало місце порушення Конвенції, він може присудити «справедливу сатисфакцію», тобто певну суму грошей на відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням. Суд може також зобов’язати державу відшкодувати витрати заявника у зв’язку із зверненням до Суду.