¹ Показує, чи можна передати те саме питання на розгляд Комітету з прав людини ООН після того, як його було розглянуто в провадженні в ЄСПЛ. «Те саме питання» означає, що йдеться про того самого заявника, ті самі суттєві факти й ту саму матеріально-правову вимогу.

² Держава не зробила застереження, яке забороняло б Комітету з прав людини ООН розглядати повідомлення, якщо те саме питання вже було розглянуто в іншій процедурі міжнародного розслідування чи врегулювання. За практикою Комітету провадження в ЄСПЛ належить до цієї категорії.

³ Держава зробила застереження, яке забороняє Комітету з прав людини ООН розглядати повідомлення, якщо те саме питання вже було розглянуто в іншій процедурі міжнародного розслідування чи врегулювання. За практикою Комітету провадження в ЄСПЛ належить до цієї категорії.

⁴ Держава не є і ніколи не була членом Ради Європи, не ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини і не визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини.

Держави-учасниці цього Протоколу,

беручи до уваги, що для подальшого досягнення мети Пакту про громадянські та політичні права (далі іменується Пакт) і здійснення його постанов було б доцільно надати Комітетові з прав людини, створюваному на підставі частини IV Пакту (далі іменується Комітет), можливість приймати і розглядати, як передбачено в цьому Протоколі, повідомлення від окремих осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень якогось із прав, викладених у Пакті,

погодилися про нижченаведене:

За умови додержання положень статті 1 особи, які твердять, що якесь із їхніх прав, перелічених у Пакті, було порушене, і які вичерпали всі наявні внутрішні засоби правового захисту, можуть подати на розгляд Комітету письмові повідомлення.

Комітет може визнати неприйнятним кожне подане згідно з цим Протоколом повідомлення, що є анонімним або яке, на його думку, становить собою зловживання правом на подання таких повідомлень чи несумісне з положеннями Пакту.

1. За умови додержання положень статті 3 Комітет доводить кожне подане йому згідно з цим Протоколом повідомлення до відома Держави-учасниці Протоколу, що, як твердиться, порушує якесь із положень Пакту.

2. Держава, яка одержала оповіщення, протягом шести місяців подає Комітетові письмові пояснення чи заяви, що роз’яснюють це питання і будь-які заходи, якщо такі мали місце, яких могла вжити ця держава.

1. Комітет розглядає одержані згідно з цим Протоколом повідомлення з урахуванням усіх письмових даних, поданих йому окремою особою та зацікавленою Державою-учасницею.

2. Комітет не розглядає ніяких повідомлень від осіб, поки не переконається в тому, що:

(a) це саме питання не розглядається згідно з іншою процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання;

(b) ця особа вичерпала всі доступні внутрішні засоби правного захисту. Це правило не діє у тих випадках, коли застосування таких засобів невиправдано затягується.

3. При розгляді повідомлень, передбачуваних цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

4. Комітет повідомляє свої міркування відповідній Державі-учасниці й особі.

Комітет включає до своєї щорічної доповіді, передбаченої статтею 45 Пакту, короткий звіт про свою діяльність згідно з цим Протоколом.

Надалі до досягнення мети резолюції 1514 (XV), прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 14 грудня 1960 року щодо Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і народам, положення цього Протоколу ніяким чином не обмежують права подавати петиції, наданого цим народам Статутом Організації Об’єднаних Націй та іншими міжнародними конвенціями і документами Організації Об’єднаних Націй та її спеціалізованих установ.

1. Цей Протокол відкритий для підписання будь-якою Державою, що підписала Пакт.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації будь-якою Державою, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього. Ратифікаційні грамоти передаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй.

3. Цей Протокол відкритий для приєднання будь-якої Держави, що ратифікувала Пакт або приєдналася до нього.

4. Приєднання здійснюється депонуванням документа про приєднання у Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

5. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй повідомляє всі Держави, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього, про депонування кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

1. За умови набуття Пактом чинності цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування у Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

2. Для кожної Держави, яка ратифікує цей Протокол або приєднається до нього після депонування десятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання, цей Протокол набуває чинності через три місяці з дня депонування її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Постанови цього Протоколу поширюються на всі частини федеративних держав без будь-яких обмежень чи винятків.

1. Будь-яка Держава, що бере участь у цьому Протоколі, може пропонувати поправки і подавати їх Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. Генеральний секретар повідомляє про будь-які запропоновані поправки Державам-учасницям цього Протоколу з проханням сповістити його, чи висловлюються вони за скликання конференції Держав-учасниць з метою розглянути цю пропозицію та провести щодо неї голосування. Якщо за скликання такої конференції висловиться не менш як одна третина Держав-учасниць, Генеральний секретар скликає цю конференцію під егідою Організації Об’єднаних Націй. Будь-яка поправка, прийнята більшістю Держав-учасниць, що присутні на цій конференції та беруть участь у голосуванні, подається Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй на затвердження.

2. Поправки набувають чинності після затвердження їх Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй та прийняття більшістю у дві третини Держав-учасниць Протоколу відповідно до їх конституційних процедур.

3. Коли поправки набувають чинності, вони стають обов’язковими для тих Держав-учасниць, які їх прийняли, а для інших Держав-учасниць залишаються обов’язковими постанови цього Протоколу та будь-які попередні поправки, прийняті ними.

1. Кожна Держава-учасниця може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом письмового повідомлення на ім’я Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй. Денонсація набуває чинності через три місяці з дня одержання цього повідомлення Генеральним секретарем.

2. Денонсація не перешкоджає продовженню застосування положень цього Протоколу до будь-якого повідомлення, поданого згідно зі статтею 2 до дати набуття денонсацією чинності.

Незалежно від повідомлень, зроблених згідно з пунктом 5 статті 8 цього Протоколу, Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй сповіщає всі Держави, про які йдеться в пункті 1 статті 48 Пакту, про:

(а) підписання, ратифікації та приєднання згідно зі статтею 8;

(b) дату набуття чинності цим Протоколом згідно зі статтею 9 і дату набуття чинності будь-якими поправками згідно зі статтею 11;

(с) денонсації згідно зі статтею 12.

1. Цей Протокол, англійський, іспанський, китайський, російський та французький тексти якого є однаково автентичними, підлягає здачі на зберігання в архів Організації Об’єднаних Націй.

2. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй надсилає засвідчені копії цього Протоколу всім Державам, зазначеним у статті 48 Пакту.